Church of the Ascension (Ukrainian: Церква Вознесіння Господнього) is an Orthodox parish church (OCU) in Barysh of the Buchach urban hromada of the Chortkiv Raion of the Ternopil Oblast.
Church of the Ascension Церква Вознесіння Господнього | |
---|---|
Religion | |
Affiliation | Orthodox Church of Ukraine |
Location | |
Location | Barysh, Buchach urban hromada, Chortkiv Raion, Ternopil Oblast, Ukraine |
Geographic coordinates | 49°02′36″N 25°16′10″E / 49.04333°N 25.26944°E |
Architecture | |
Completed | 1864 |
History
editThe first mention of the wooden church dates back to 1708.[1]
In 1732–1733, the general visitation of the parish was carried out by at. Makarii Neronovych and at. Antonii Sidlevych.[1] At that time, the church and parish belonged to the Podil Deanery of the Lviv Eparchy of the UGCC.[2] The act of visitation states that in 1733 the parish of Barysh had images of the Passion of the Lord and the Last Judgment or one of them.[3]
As of 1733–1734, the Belz voivode Teresa Potocka gave the present to the church.[4]
On 24 April 1761, the church was visited by at. Mykola Shchadurskyi.[5]
Metrics from 1786 have been preserved.[6]
The parish was subordinated to the Monastyryska (1832–1842) and Buchach (1843–1885) deaneries of the UGCC. In 1885, it was transferred to the newly created Stanyslaviv Eparchy of the UGCC.[6]
In 1860–1864, the construction of a brick church continued.[6]
In 1990[7]–2018[8] it belonged to the UAOC, and since 2018 it has been part of the OCU.
On 6 June 2019, Archbishop Tykhon of Ternopil and Buchach visited the parish.[9]
Number of believers: In 1832 – 780 people, 1844 – 887, 1854 – 1001, 1864 – 1063, 1874 – 1090, 1884 – 1048,[6] 1886 – 1108, 1896 – 1284, 1906 – 1500, 1914 – 1683, 1925 – 1700, 1938 – 1250.[10]
Priests
edit- at. Stefan Skorobahatyi (1733–1734)[10]
- at. Ivan Vynnytskyi (~ 1832)[6]
- at. Kostiantyn Horynovych (~ 1836, administrator)[6]
- at. unknown (~ 1838)[6]
- at. Yosyf Zderkovskyi (1838–1842)[6]
- at. Ferdynand Medvetskyi (1842–1843)[6]
- at. Onufrii Vantsytskyi (1843–1884)[6]
- at. Roman Liander (staff member)[6]
- at. Petro Kotsovskyi (~1886)[10]
- at. Teodor Melenevych (1886–1887, administrator)[10]
- at. Ivan Zafiiovskyi (~1887–1900)[10]
- at. Ivan Pisetskyi (1900–1901)[10][11]
- at. Vasyl Kozlovskyi (~1901–1938)[10]
- at. Ivan Kozub (1930–1931, staff)[10]
- at. Mykhailo Bozak (~ 1933–1935)[10]
- at. Antin Kovalskyi (~ 1937–1938)[10]
- at. Petro Vysotskyi[12]
- at. Ihor Tabachak[13]
References
edit- ^ a b Скочиляс, І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського, Записки Наукового товариства імені Шевченка, Том CCXL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, Львів, 2000, s. 565
- ^ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772), Львів : Тріада плюс, 2014, 382 s.
- ^ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772), Львів : Тріада плюс, 2014, 582 s.
- ^ Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772), Львів : Тріада плюс, 2014, 1040 s.
- ^ Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій, Львів : Видавництво УКУ, 2004, CIXXIV s.
- ^ a b c d e f g h i j k Barys, Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т., Дмитро Блажейовський, Київ : КМ Академія, 2004, Т. 1 : Адміністрація і парохії, s. 101, ISBN 966-518-225-0.
- ^ Парафія с. Бариш. Церква Вознесіння Господнього, Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм, Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я., Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014, s. 46, ISBN 978-966-2061-30-7.
- ^ Об'єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse, Укрінформ, 17.12.2018.
- ^ Архіпастирський візит в с. Бариш, Тернопільсько-Бучацька єпархія ПЦУ, 06.06.2019.
- ^ a b c d e f g h i j (in English) Barys // Dmytro Blazheyovskyi. Historical sematism of the Eparchy of Stanyslaviv: From its establishment until the outbreak of World War II (1885–1938), Записки ЧСВВ, Секція I, Т. 51, Lviv: Misioner, 2002, S. 29, ISBN 966-658-028-4.
- ^ Єгрешій О., Делятинський, Р. Пісецький Іван, Західноукраїнська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія : у 4 т., редкол.: М. Кугутяк та ін., Івано-Франківськ : ПП «Манускрипт-Львів», 2020, Т. 3 : П — С., s. 154—155, ISBN 978-966-2067-65-1.
- ^ (in Ukrainian) Мельничук Б., Уніят, В., Бариш // Ternopil region. History of cities and villages: in 3 v. / Ternopil: "Terno-graph", 2014, V. 1: А—В, S. 593—594. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ^ Архиєпископ Тихон привітав митрофорного протоієрея Ігоря Табачака з 20-річчям священичої хіротонії Archived 2022-03-28 at the Wayback Machine, Тернопільсько-Бучацька єпархія ПЦУ, 16.12.2020.
Sources
edit- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник, ред. колегія Михайло Островерха та інші., Ню Йорк – Лондон – Париж – Сидней – Торонто : НТШ, Український архів, 1972, Т. XXVII, 944 s, іл.
- (in Ukrainian) Мельничук Б., Уніят В., Бариш // Ternopil region. History of cities and villages: in 3 v. / Ternopil: "Terno-graph", 2014, V. 1: А—В, S. 593—594. — ISBN 978-966-457-228-3.
- (in Ukrainian) Труш Я., Уніят, В., Бариш // Ternopil Encyclopedic Dictionary: in 4 v. / editorial board: H. Yavorskyi and other, Ternopil: "Zbruch", 2004, V. 1: А—Й, S. 85. — ISBN 966-528-197-6.
- "Barysz". Geographical Dictionary of the Kingdom of Poland (in Polish). 1. Warszawa: Kasa im. Józefa Mianowskiego. 1880. p. 114.