Ozerna (Ukrainian: Озерна) is a village in Ozerna rural hromada, Ternopil Raion, Ternopil Oblast, Ukraine.[1]
Ozerna
Озерна | |
---|---|
Coordinates: 49°37′33″N 25°20′23″E / 49.62583°N 25.33972°E | |
Country | Ukraine |
Oblast | Ternopil Oblast |
Raion | Ternopil Raion |
Hromada | Ozerna rural hromada |
Time zone | UTC+2 (EET) |
• Summer (DST) | UTC+3 (EEST) |
Postal code | 47264 |
History
editThe first written mention of the village was in 1469.[2]
In 1648, Bohdan Khmelnytskyi's troops passed through Ozerna. In November 1655, a two-day battle took place near the village between the army of Bohdan Khmelnytskyi and the Crimean Khan Mehmed IV Giray, which resulted in the Ozerna Agreement. In 1667, Turkish troops looted and burned Ozerna, and the inhabitants were taken prisoner.[2]
After the liquidation of the Zboriv Raion on 19 July 2020, the village became part of the Ternopil Raion.[3]
Religion
editMonuments
editReferences
edit- ^ "Озернянська територіальна громада". Децентралізація.
- ^ a b c d e f (in Ukrainian) Лотоцький З., Коропецька У., Озерна // Ternopil region. History of cities and villages: in 3 v. / Ternopil: "Terno-graph", 2014, V. 2: Г—Л, S. 378—380. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ^ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів"
Sources
edit- Р. В. Бідула Озерна // Encyclopedia of Modern Ukraine [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022.
- (in Ukrainian) Мельничук Б., Редчук А., Уніят В., Озерна // Ternopil Encyclopedic Dictionary: in 4 v. / editorial board: H. Yavorskyi and other, Ternopil: "Zbruch", 2005, V. 2: К—О, S. 657-658. — ISBN 966-528-199-2.
- "Jezierna, miasteczko w pow. złoczowskim". Geographical Dictionary of the Kingdom of Poland (in Polish). 3. Warszawa: Kasa im. Józefa Mianowskiego. 1882. p. 570.
- "Kąty 9.) grupa domów w Jeziernej". Geographical Dictionary of the Kingdom of Poland (in Polish). 3. Warszawa: Kasa im. Józefa Mianowskiego. 1882. p. 947.